Advanter GroupEuropean Foresight, Competitiveness and Behavioural Economics Foundation
Advanter Group × Kyiv Foresight Foundation · Аналітика · Форсайт

Українсько-польські відносини: сценарний аналіз

Інтерактивна сценарна модель відносин України й Польщі. У фокусі — 12–18 місяців до виборів у Польщі 2027 року, загальна рамка сягає 2030-го. Модель складається з двох сценарних квадратів, повзунків-чинників і зважених індексів сприятливості для трьох сторін: ЄС, Польщі та України. Побудована на опитуваннях CBOS, КМІС та IBRiS і на моніторингу подій.

Оновлено · 22.07.2026
Горизонт · модель: 12–18 місяців · фази: 0–6 місяців, до виборів 2027 року, 2028–2030
Методологія · два сценарні квадрати та модель чинників
43% / 8%
Неприязнь поляків до українців: опитування CBOS, польові роботи 8–20.01.2026, вибірка 938 осіб; шкала симпатії й неприязні до 21 народу [21] та негативна думка українців про поляків: Info Sapiens для Центру Мєрошевського, польові роботи 5–19.11.2025, телефонне опитування, вибірка 1010 осіб; запитання «якою є ваша думка про поляків зараз» [25]. Інструменти, запитання й вибірки різні, тому пряме порівняння некоректне. Дані вказують радше на ймовірну асиметрію настроїв.
94% → 42%
Підтримка прийому біженців з України в Польщі: у березні 2022 року — 94% «за»; у липні 2026 — 42% «за» проти 52% «проти». Це перший випадок за всю історію вимірювань CBOS від 2015 року, коли противники переважили. [22]
90%
Українців — за конструктивне розв’язання історичних суперечок із Польщею: КМІС, 17–23.06.2026, телефонне опитування, вибірка 1005 осіб на підконтрольній території, похибка до 4,1%. Конфронтаційні підходи підтримують 5%. [19]
2027
Вибори до Сейму — головна розвилка всіх сценаріїв. Другий за вагою чинник — поведінка Росії.
Інтерактивна сценарна модель

Чинники → модельні ваги сценаріїв → індекси трьох сторін

Повзунки задають чинники; центр відповідає стану на 22.07.2026. Модельні ваги чотирьох сценаріїв перераховуються автоматично. Індекс сприятливості за шкалою від 1 до 5 рахується окремо для ЄС, Польщі та України і розкладається на чотири складові: безпека, економіка, євроінтеграція, стабільність. Клацніть на сценарій, щоб побачити його опис, ранні сигнали та кроки, доцільні за будь-якого перебігу подій.

Два квадрати — це дві незалежні аналітичні лінзи на одне й те саме поле відносин. Кожна має власний розподіл модельних ваг, що дає 100% усередині лінзи, і власні індекси. Відсотки — це модельні ваги сценаріїв — розрахункові результати експертної моделі (не виміряні ймовірності). Базові частки є точковими експертними оцінками з невизначеністю ±5–7 відсоткових пунктів. Позначка на клітинках показує повний діапазон невизначеності: коефіцієнт категоричності K змінюється від 1,0 до 1,6 разом із невизначеністю базових часток — плюс-мінус 15% відносних, тобто 5–7 відсоткових пунктів для найбільших сценаріїв; разом 243 комбінації. Показник сценарію = логарифм базової ваги плюс коефіцієнт K, помножений на зважені сигнали двох осей; далі значення нормуються так, щоб сума дорівнювала 100%. Усі повзунки орієнтовано однаково: правий край сприятливий для України та безпеки Європи.
Індекси сприятливості діють у межах обраної лінзи; спільного індексу для обох лінз модель свідомо не будує. Зведений показник є середнім чотирьох складових і слугує лише орієнтиром: там, де складові розходяться на два бали й більше, клітинку сценарію позначено знаком уваги — у такому разі читати треба саме складові.
Смуги індексу: менше 2,5 — несприятливо, 2,5–3,2 — керовано, понад 3,2 — сприятливо. Індекс дорівнює сумі модельних ваг, помножених на сприятливість за шкалою від 1 до 5.
Коефіцієнт категоричності K: що більший K, то категоричніші крайні розподіли
Аналіз чутливості · які припущення рухають індекс
Соціологія

Настрої двох суспільств: дані та порівняння

Дані різних опитувань указують на ймовірну асиметрію суспільних настроїв: негатив у Польщі зростає, в Україні лишається низьким. Пряме кількісне порівняння потребувало б узгодженого двостороннього дослідження. Показники нижче походять із різних методик і наведені як орієнтовні.

Негативне ставлення до сусіднього народу

Поляки про українців і українці про поляків, % · 2024–2026
Динаміка негативного ставлення: Польща до українців та Україна до поляків, 2024–2026 50250 3038438 PL·2024PL·2025PL·2026UA·2026
Польща — первинні дані CBOS «Stosunek Polaków do innych narodów», ряд неприязні до українців: 2024 — 30%, 2025 — 38%, 2026 — 43%. Польові роботи 8–20.01.2026, змішаний метод збору, вибірка 938 осіб; позитивне ставлення 29%, байдужість 25% [21]. Україна — Info Sapiens і «Рейтинг» [23][6]. Дослідження, шкали й вибірки різні, тож це орієнтовне зіставлення (не пряме порівняння).

Прийом біженців з України в Польщі

CBOS, % «за прийом» / «проти» · 03.2022 → 12.2025 → 07.2026
Підтримка прийому біженців з України в Польщі: 2022, грудень 2025, липень 2026 100500 9448464252 березень 2022 «за»грудень 2025, за і протилипень 2026, за і проти липень 2026: уперше за 11 років вимірювань противники переважили
−52 відсоткові пункти за 4,3 роки. Первинні дані: грудень 2025 — 48% «за» проти 46% «проти», вибірка 948 осіб [18]; липень 2026 — 42% «за» проти 52% «проти», польові роботи 2–12.07.2026, змішаний метод збору, вибірка 938 осіб [22]. Це перший вимір від початку серії у 2015 році, у якому противники переважають прихильників.

Соціальна дистанція українців до поляків

КМІС, шкала соціальної дистанції: менше значення означає ближче ставлення · 2021–2025
Соціальна дистанція українців до поляків, 2021–2025 2.53.54.5 3.73.02.94.1 2021202220232025 2023 рік: друге місце після самих українців
2025 рік: повернення до довоєнної норми, не гірше. Джерела [2][6]

Як розв’язувати історичні суперечки з Польщею?

КМІС, 17–23.06.2026, телефонне опитування, вибірка 1005 осіб, % · підконтрольна територія
Розподіл відповідей КМІС щодо розв’язання історичних суперечок із Польщею Кожна нація має своїх героїв — без втручання Спільні комісії істориків, а не політиків Польща має прийняти українське бачення Україна має виконати всі вимоги Польщі 57%33%4%1% Конструктивні підходи разом: 90% · конфронтаційні: 5% · вагаються: 5%
Методологічне обмеження: телефонне опитування, вибірка 1005 осіб, лише підконтрольна територія — без громадян за кордоном і жителів окупованих територій. Формальна похибка для часток близько 50% сягає 4,1%. Джерела [19][2][3][4]
54%
поляків уважають, що допомога українським біженцям завелика (40% вважають її відповідною, 3% — замалою)
CBOS, польові роботи 2–12.07.2026, вибірка 938 осіб [22]
87% / 58%
підтримують обмеження повного пакета медичних послуг лише тими, хто сплачує внески · проти скасування безкоштовного проживання матерям з дітьми віком понад рік
CBOS, липень 2026 — обмеження підтримують вибірково, а не всі поспіль [22]
39% / 35%
позитивне і негативне ставлення поляків до українців у Польщі; до 24.02.2022 було 43% і 21%
Centrum Mieroszewskiego і ARC Rynek i Opinia, польові роботи листопад 2025, онлайн-опитування, вибірка 1009 осіб [23]
58%
українців підтримали б відправку українських військ на допомогу Польщі в разі нападу Росії
Група «Рейтинг», квітень 2026 [20]
>⅓
поляків кажуть, що їхнє ставлення до українців погіршилося після скандалів навколо УПА та нагородження; у більшості воно не змінилося
IBRiS / Rzeczpospolita, 25–26.06.2026, n=1071 [7]
−20 відсоткових пунктів
медійна тональність щодо Навроцького в Україні від інавгурації. Це репутаційний показник медіааналізу, не виміряна опитуванням довіра
SEC Newgate CEE · медіааналіз [1]
54% / 64%
поляків — за завершення війни навіть ціною втрати Україною частини території чи незалежності; серед 18–24-річних таких 64%. Проти будь-яких поступок 33%; 63% очікують, що Україна втратить частину території
CBOS, комунікат № 2/2026 [26] — показник відновлено після звірки з первинним комунікатом; у третій редакції його було знято як неперевірений
18% / 47%
негативне ставлення українців до Навроцького: 15% «скоріше негативне» плюс 3% «повністю негативне» · позитивне ставлення до Туска. Це дані опитування — на відміну від медійного показника нижче; порівнювати ці два показники між собою не можна
Info Sapiens для Центру Мєрошевського, телефонне опитування, вибірка 1010 осіб, польові роботи листопад 2025 [25]
27% → 17%
українців, чия думка про поляків покращилася від 2022 року — тоді таких було 73% · чия погіршилася — тоді таких був 1%. Негативна думка при цьому лишається на рівні 8%
Info Sapiens для Центру Мєрошевського, польові роботи листопад 2025 [25]
Хроніка подій

Оновлення 01–21 липня 2026

01.07
ВР ухвалила закон про Національний пантеон 287 голосами. Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не допустить вшанування Бандери й готова блокувати вступ України до ЄС. Кандидатури розглядатиме колегіальний орган, і кожне ім’я потребуватиме окремого голосування ВР. [8][9]
01.07
Зеленський у Дубліні: «майбутнє важливіше за минуле»; запит на відкриття ще п’яти переговорних кластерів ЄС. Паралельно Польща пролобіювала підвищені мита ЄС на українську сталь із 1 липня та зміну правил перебування українців. [9][11]
01–03.07
Компромісна ідея щодо пантеону: включити генерала армії УНР Марка Безручка — спільного польсько-українського героя 1920 року, Київ і Замостя. [9]
03.07
Сибіга — Сікорський у Варшаві: пакет антикризових кроків. Консультації МЗС, зустріч істориків травневого Конгресу, звернення до релігійних лідерів обох країн; підтверджено продовження ексгумацій. Сікорський підтвердив непохитну підтримку оборони України. [10]
04.07
Туск: «позитивні сигнали» після зустрічі міністрів закордонних справ — на тлі його ж заклику до стриманості в нових фінансових зобов’язаннях, висловленого в Анкарі. [12][13]
середина липня
Ускладнення обстановки: Польща відмовила у передачі МіГ-29, звинувативши українську сторону у зриві угоди щодо безпілотників; Угорщина блокує відкриття кластерів без гарантій щодо одинадцяти вимог про національні меншини. Одностайність усіх 27 держав ЄС опинилася під тиском одразу з двох столиць. [14]
15.07
Сікорський: Росія може підготувати провокацію під чужим прапором — нібито українські безпілотники проти держави НАТО або самої Росії. Гібридний вимір безпосередньо зачіпає польсько-українську динаміку, це друга лінза моделі. [15]
Моніторинг

Події, що перемикають сценарії

Операційна панель. Кожен рядок має поріг спрацювання, джерело, частоту перевірки, куратора, дату оновлення, рівень упевненості в поточному статусі та наступну контрольну дату. Стрілка показує, куди штовхає спрацювання. Рівень упевненості — це експертна оцінка якості й повноти доступних даних (не ймовірність події).

Кураторів моніторингу треба призначити всередині команди — поле «Куратор» лишається порожнім до призначення.

Подія або показникПоточний статусПоріг спрацюванняДжерело · частота перевіркиКураторОновленоУпевненістьНаступна перевірка
Компроміс щодо Національного пантеонуПакет антикризових кроків 3 липня; ідея щодо Безручка; червона лінія Варшави — Бандераголосування ВР щодо конкретних імен або зрив ексгумаційВР, МЗС · щотижня22.07.2026висока29.07.2026сценарії 1.1 і 1.2 · зрив веде до 1.4
Переговорні кластери ЄСКиїв просить відкрити ще п’ять кластерів; Угорщина блокує через одинадцять вимог; є ризик вета Польщівідкриття щонайменше одного кластера або формальне ветоРада ЄС · щомісяця22.07.2026висока15.08.2026сценарій 2.2 · вето веде до 1.4
Фінансові зобов’язання ПольщіСтриманість Туска, висловлена в Анкарі, як системна лінія; монетизація ролі Польщіновий пакет або публічна відмоваУряд Польщі · щомісяця22.07.2026середня15.08.20261.3
Вето Навроцького33 станом на кінець травня; заблоковано понад сто призначень; вето на оборонний інструмент SAFEпонад 40 вет або вето на ключовий закон про підтримкуСейм, канцелярія президента · щомісяця22.07.2026середня15.08.20261.4/2.4
Опитування: негатив за CBOS43% у 2026 році; за IBRiS у понад третини ставлення погіршилося в червнінегатив 50% і вищеCBOS · щокварталу22.07.2026висока01.10.2026сценарій 1.4 за понад 50%
Опитування в Україні: конструктивність90% за КМІС у червні 2026 року — це резерв деескалаціїконструктивність нижче 75%КМІС · раз на пів року22.07.2026середня01.12.2026резерв для сценаріїв 1.1 і 1.2
Інциденти Росії проти ПольщіПостійні польоти польської авіації під час ударів по Україні; ступені тривоги Урядового центру безпеки продовжено до 31 серпня; застереження Сікорського щодо провокації під чужим прапором від 15 липняінцидент, що запустить консультації за статтею 4 Договору НАТОУрядовий центр безпеки, НАТО · щотижня22.07.2026середня29.07.20262.1/2.3
Українське вікно Інвестфонду Ініціативи трьох морівПерший пакет очікується за головування Польщі у 2027 році: Via Carpatia, Rail2Sea, підземні сховища газуперший затверджений український пакетІніціатива трьох морів, уряд Польщі · щокварталу22.07.2026низька01.10.20261.1/1.2/2.2
Вибори до Сейму 2027Головна розвилка; за розрахунками SEC Newgate коаліційна математика дає лише екзотичні конфігураціїстійка більшість євроскептиків у опитуванняхIBRiS, CBOS · щомісяця22.07.2026середня15.08.2026усе поле сценаріїв
Методологія

Калібрування чинників і параметри моделі

Кожен чинник переводить реальні показники у шкалу від −1 до +1: нуль означає стан на 22.07.2026, крайні значення — експертно визначені граничні стани, проміжні отримано інтерполяцією між опорними точками. Калібрування охоплює 12–18 місяців; фази аналізу: 0–6 місяців, потім до виборів 2027 року, потім оглядово 2028–2030. Фактична сила чинника визначається його вагою на обох осях: у першій лінзі найсильніші — вибори до Сейму (близько 0,45) і торговельна співпраця (0,38). Впливи одразу на обидві осі збережено лише там, де причинний зв’язок очевидний: політичні рішення Польщі, вибори, позиція США, санкції; решту обнулено. Горизонтальна вісь другої лінзи — інтенсивність російського воєнного й гібридного тиску на Україну та східний фланг НАТО. Коефіцієнт K за замовчуванням дорівнює 1,3; перемикач на 1,0, 1,3 або 1,6 дає аналіз чутливості за різкістю розподілу. Взаємодії між чинниками: у кожній лінзі задано по дві пари, що підсилюють одна одну. У першій лінзі це «вибори 2027 року та настрої в Польщі» і «політика Польщі та торговельний режим». У другій — «тиск Росії та роль США» і «консолідація ЄС та євроскептичні сили». Підсилення виникає лише тоді, коли обидва чинники пари зміщені в один бік, і росте як добуток; за різноспрямованого зміщення воно дорівнює нулю. Це знімає повну взаємозамінність чинників усередині осі. Порогових ефектів і окремого режиму колапсу модель не має — це лишається її обмеженням. Відсотки заокруглено методом найбільших залишків, тому сума завжди дорівнює 100%; частку меншу за 0,5% показано як «<1%». Індекси округлено до одного знака після коми.

Статус оцінок і найчутливіші припущення. Базові ваги, ваги чинників і складові індексу сприятливості є консенсусними експертними оцінками аналітичної групи Advanter × KFF. Метод: сценарна сесія з узгодженням розбіжностей через обговорення; перевірки на історичних даних не проводилося, модель калібрується вперед. Найбільше на результат впливають п’ять припущень: базова вага «Холодного прагматизму» у 40%, що є якорем розподілу першої лінзи; ваги чинників «вибори» й «торгівля»; складові індексу для сценарію «Спільний окоп» для України, де компроміс між зниженням безпеки та зростанням консолідації тепер видно в розкладі; коефіцієнт K; базова вага «Розм’якання» у 32% в другій лінзі. Ці припущення більше не оцінюються на око: блок аналізу чутливості під квадратом рахує їх наживо на тій самій моделі. Перебирається повний набір із 17 припущень лінзи: чотири базові ваги ±15%, сім ваг чинників ±25%, чотири набори складових ±0,5 бала, коефіцієнт K у межах 1,0–1,6, а також вмикання й вимикання взаємодій. Сім параметрів із найбільшим розмахом виводяться за спаданням фактичного зсуву індексу обраної сторони.

Експертна панель. Оцінки походять зі сценарної сесії аналітичної групи Advanter × KFF; розбіжності знімалися обговоренням до консенсусу. Кількість учасників, дату сесії та персональний склад слід зафіксувати тут перед зовнішньою публікацією — без цього твердження про експертну оцінку не є перевірюваним. Перевірки на історичних даних не проводилося: модель калібрується вперед, тому її результати не мають статусу виміряних величин.

Лінза 1 · чинник−10 · стан на 22.07.2026+1
Політичні рішення Україниескалаційні кроки без консультаційпантеон ухвалено, але 3 липня запущено антикризовий пакеткомпромісні рішення: Безручко, спільні комісії
Політичні рішення Польщівето на вступ, системні торговельні бар'єрижорстка риторика разом із продовженням оборонної підтримкизняття блокувань, підтвердження підтримки
Історична пам'ятьнові символічні конфлікти, зрив ексгумаційексгумації тривають; пантеон — точка напругикомпроміс щодо пантеону разом із комісіями істориків
Громадські настрої в Польщінегатив за CBOS 55% і вищенегатив 43%; позначка −0,5 відповідає приблизно 50%негатив 30% і менше; позначка +0,5 відповідає приблизно 35%
Торговельно-економічна співпрацяембарго або блокади кордонумита на сталь, точкові обмеженнязняття обмежень, спільні проєкти Ініціативи трьох морів
Фінансові зобов'язання Польщівідмова від нових зобов'язаньстриманість у заявах, як в Анкарінові пакети підтримки
Вибори до Сейму 2027уряд євроскептиків або Конфедераціїневизначеність, екзотичні коаліціїпроєвропейська коаліція
Лінза 2 · чинник−10 · стан на 22.07.2026+1
російський воєнний і гібридний тиск на Україну та фланг НАТОпрямі інциденти проти Польщі — безпілотники по території, масштабний саботаж — разом із великою ескалацією в Україніступені тривоги Урядового центру безпеки до 31 серпня, ризики провокації під чужим прапоромстійке зниження кількості інцидентів
Ситуація на фронтівеликий наступ Росіїпозиційна війнастійке перемир'я
Консолідація ЄС на підтримку Українизрив спільних рішень, відмова від підтримкирішення ухвалюються із затримкамишвидкі одностайні пакети підтримки
Проросійські та євроскептичні силивходять в уряди ключових країнУгорщина та частково Словаччинамаргіналізуються
Переговорні кластериформальне блокування переговорівзаблоковано Угорщиною; Київ просить відкрити ще п’ятьвідкрито щонайменше два кластери
Трансатлантична єдність і роль СШАвихід із координації та скорочення розвідувальної підтримкивибіркове залученнясистемне залучення
Санкційний режим проти Росіїдемонтаж ключових пакетівчинний режим, дискусії про послабленнянові пакети разом із вторинними санкціями
Джерела

Дані та посилання

Кожне джерело позначено типом: опитування — первинний реліз або медійний переказ, медіааналіз, новини, політична заява, експертна колонка. Первинні релізи мають пріоритет над переказами; цифри з переказів перед публічним використанням слід звіряти з cbos.pl, kiis.com.ua, ibris.pl і ratinggroup.ua.

  1. [1] · звіт · медіааналіз SEC Newgate CEE «Rok kohabitacji czy konfrontacji?», червень 2026 — база аналізу: співіснування влад, вето, безпека, Україна
  2. [2] · опитування · медійний переказ КМІС, 17–23.06.2026, за Інтерфакс-Україна — 90% за конструктивний підхід; шкала соціальної дистанції
  3. [3] · опитування · медійний переказ Українська правда та ЄвроПравда, 24.06.2026 — структура відповідей КМІС: 57, 33, 4 і 1 відсоток
  4. [4] · опитування · медійний переказ Forbes Ukraine, 24.06.2026 — методологія КМІС: телефонне опитування, вибірка 1005 осіб
  5. [5] · опитування · медійний переказ ZMINA, 24.06.2026 — КМІС-2023 про ОУН і УПА; «Рейтинг»: 58% за відправку військ
  6. [6] · опитування · медійний переказ Наш вибір — деталі шкали соціальної дистанції; «Рейтинг» 2026 року
  7. [7] · опитування · медійний переказ ТСН, IBRiS для Rzeczpospolita, 25–26.06.2026 — понад третина поляків кажуть, що їхнє ставлення погіршилося
  8. [8] · новини Informator, липень 2026 — закон № 15360, ухвалений 287 голосами; мита на сталь; МіГ-29; правила перебування
  9. [9] · новини · політичні заяви Главком і Wirtualna Polska, 01.07.2026 — компромісна ідея щодо Марка Безручка; позиція Косіняка-Камиша
  10. [10] · новини · політичні заяви Радіо Свобода, 03.07.2026 — пакет антикризових кроків Сибіги; заяви Сікорського
  11. [11] · новини LB.ua, 01.07.2026 — Зеленський у Дубліні; хроніка кризи
  12. [12] · новини · політична заява УНІАН, 03–04.07.2026 — Туск про стриманість фінансових декларацій
  13. [13] · новини · політична заява УНІАН, 04.07.2026 — Туск: «позитивні сигнали»
  14. [14] · новини ЄвроПравда, 29.05.2026 — одинадцять вимог Угорщини щодо національних меншин як умова відкриття кластерів, за заявами П. Мадяра
  15. [15] · новини · політична заява Гордон, 15.07.2026 — Сікорський про ризик провокації під чужим прапором із безпілотниками
  16. [16] · новини Главком, 28.04.2026 — саміт Ініціативи трьох морів у Дубровнику: Via Carpatia, Rail2Sea, підземні сховища газу, вікно фонду
  17. [17] · експертна колонка NV, 07.07.2026 — критична українська оптика: асиметрія поступок
  18. [18] · опитування · первинний реліз CBOS, офіційний звіт, грудень 2025 — прийом біженців: 48% «за», 46% «проти», вибірка 948 осіб
  19. [19] · опитування · первинний реліз КМІС — методологія опитування 17–23.06.2026 — телефонне опитування, вибірка 1005 осіб, підконтрольна територія; похибка до 4,1%
  20. [20] · опитування · первинний реліз Rating Group, квітень 2026 — 58% підтримують допомогу Польщі військами в разі нападу Росії
  21. [21] · опитування · первинний реліз CBOS, комунікат № 16/2026 «Stosunek Polaków do innych narodów», PDF — польові роботи 8–20.01.2026, змішаний метод збору, вибірка 938 осіб; щодо українців: симпатія 29%, байдужість 25%, неприязнь 43%; ряд неприязні за 2022–2026 роки: 25, 17, 30, 38, 43
  22. [22] · опитування · переказ агенції PAP CBOS «Aktualne problemy i wydarzenia», польові роботи 2–12.07.2026, вибірка 938 осіб, за PAP і Bankier — 42% «за» і 52% «проти» прийому біженців; 54% вважають допомогу завеликою; 87% за обмеження медичних послуг тими, хто сплачує внески; 58% проти скасування безкоштовного проживання матерям із дітьми. Номер первинного комунікату CBOS на 22.07.2026 не опубліковано — замінити посилання після виходу PDF.
  23. [23] · опитування · первинний реліз Centrum Mieroszewskiego, «Polacy o Ukrainie i stosunkach polsko-ukraińskich 2025», PDF, січень 2026 — ARC Rynek i Opinia, онлайн-опитування, вибірка 1009 осіб, польові роботи листопад 2025; ставлення до українців у Польщі: 39% позитивне, 35% негативне, проти 43% і 21% до 24.02.2022. Українську частину виконав Info Sapiens телефонним опитуванням, вибірка 1010 осіб
  24. [24] · опитування · первинний реліз CBOS, комунікат № 96/2025, PDF — динаміка ставлення до біженців і до завершення війни; підтримка завершення конфлікту навіть ціною територій вища серед молодших респондентів
  25. [25] · опитування · первинний реліз «Польща і поляки очима українців 2025», Info Sapiens для Центру Мєрошевського, січень 2026, PDF — телефонне опитування, вибірка 1010 осіб, польові роботи 5–19.11.2025, похибка до 3,1%; підконтрольна територія, без громадян за кордоном. Думка про поляків: 43% позитивна, 49% нейтральна, 8% негативна; думка покращилася від 2022 року у 27% — раніше було 73%, погіршилася у 17% — раніше був 1%; ставлення до Навроцького негативне у 18%, до Туска позитивне у 47%
  26. [26] · опитування · первинний реліз CBOS, комунікат № 2/2026 «Polacy o wojnie w Ukrainie i pomocy uchodźcom», PDF — 54% за завершення війни навіть ціною втрати Україною частини території чи незалежності, серед 18–24-річних таких 64%; 33% проти поступок; 63% очікують територіальних поступок України; прийом біженців — 48% «за» і 46% «проти»